Львів ( музеї -галереї)

 Цього разу в мене Львів музейний з присмаком кримсько-татарської кухні

Основними локаціями були  виставка Шевченка в артгалереї Зеник та Арсенал, та  маючи ще вільний час відвідали історичний музей та музей історії релігії. Різні музеї, ще більше різних вражень, негативних в тому числі.

Арт галерея "Зеник" 

Виставковий проєкт спільно з музеєм Т Шевченка представляє 58 творів митця. 

Живописні та графічні твори за часом виконання датуються 1830-61рр, та територіально пов"язані з Україною , Казахстаном та росією. За жанрами це портрети, композиційні та міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі і краєвиди. Виконано їх в техніці олійного письма на полотні, аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в техніці офорта.

"Катерина" 

Твори які я ще хотіла побачити, крім "Катерини" тут не було.  Сучасні інсталяції, натовпи, багато шуму, не можливість спокійно постояти, а навіть підійти краще роздивитись ( бо рисунки малесенькі) все це спотворює виставку.  Розчаровані, бо очікування були надто високі та й сильно розрекламовані, приходимо до висновку, що традиційні музеї, для нас понад усе, всьому є своя межа, і сучасні галереї то не для нас. Йдемо , роздивляємось вулицю Шота Руставелі, милуємось архітектурою, дивимось на наслідки від удару шахеда біля монастиря Бернардинів, фотографувати там навіть не хочеться. 

Прямуємо до наступної локації. Музей "Арсенал"

Міський арсенал-пам"ятка ренесансної оборонної архітектури, одна з найдавніших збережених споруд Львова. На найбільш небезпечній ділянці, між стінами Високого та Низького мурів, у 1574-76рр вмонтували будівлю міського арсеналу, головний вхід до якого прикрашав латинський напис: "Щасливе місто, яке в часі спокою 
турбується про майбутню безпеку". Арсенал, на відміну від королівського збудували коштом містян. Його посвятили в честь св Архістратига Михаїла. Від середини 17ст міський арсенал, окрім свого основного ( це оборона та зберігання зброї) значення, ще став пантеоном міської слави, в його стіни вмуровували пам2ятні таблиці на честь львів"ян , які відзначились при обороні міста. Усі ці пам"ятки усунули в 1795 р , коли нова австрійська влада перебудувала арсенал на слідчу в"язницю. В 19-20ст слугував складом.  Чергова реконструкція будівлі відбулась в кінці 79-поч 1980-их рр , коли вирішили пристосувати під експозицію колекції зброї історичного музею. Нині Музей зброї "Арсенал" є унікальним в Україні, тут представлено зразки холодної та вогнепальної зброї, військова форма, найдавніші зразки мечів, шабель, ятаганів та шпаг, обладунки та гармати-вироби львівських ливарників.

Із початку вторгнення московитів на нашу Україну, музей було зачинено, експонати евакуйовано в безпечне місце.  Атака 24 березня  була зовсім поряд, тому це дуже правильні рішення, нам потрібно зберегти нашу історію. Рік тому музей відновив свою роботу часткову. Для відвідувачів доступний 1 поверх музею з доволі цікавими експонатами.  Відвідувачі навіть у будній день, достатньо, з одинаковим захопленням рицарські обладунки оглядали як дорослі так і діти. У моєму випадку, а я тут вдруге, колись син просив сфотографувати його чи не біля кожного експонату, а тепер просто сфотографувати експонати- на пам"ять.  Задоволені, що змогли потрапити сюди знову, йдемо далі, бо свято Благовіщення і можливо вдасться потрапити до Волоської церкви, яка  завжди чомусь для мене зачинена.

Церква була зачинена....через скляні двері була можливість трішки оглянути інтер"єр, але я все ж потрапила до каплиці Трьох Святителів. Яка збудована ще у 1584р Андрієм Підлісним, в традиціях давньогалицького будівництва, з білого пісковикуі, як каплиця Боїмів потемніла протягом 4 століть В 1591р каплицю освячено в честь Трьох Святителів- Івана Золотоустого, Василія Великого та Святого Григорія.  Після пожежі 1671р каплицю власним коштом відбудував багатий братчик, грек Олексій Балабан, про що свдчить надпис над вхідним порталом. Тож каплиця отримала ще одну назву- Балабанівська. Під час реставраційних робіт в 1846-47 рр у каплиці пробили двері , з"єднавши її з церквою.

Центральна баня каплиці

Вирушаємо далі до наступної локації, йдемо не через площу Ринок, вирішуємо обійти Підвальною, щоб оглянути трохи ще міста.

Так собі потихеньку гуляючи старовинним містом, ловлячи промені весняного сонечка, ми прийшли до чергової локації. Вже пора б пообідати, то ж вибрали нещодавно відкриту ресторацію ТАШ-дім кримсько-татарської кухні.

Було смачно, так як колись у Бахчисараї...

Повертаємось на пл Ринок, чи встигнути ще в історичний музей.

Музей історії Львова розташований у "Чорні кам"яниці" . це пам"ятка житлової архітектури пізнього ренесансу . Побудована у 1588 році. Крім експозицій, і цікава сама будівля, її внутрішнє оздоблення, дерев"яні сходи між поверхами, які немов закручуються.

Герб з прикордонного стовпа Австро-Угорщини,та герб Галичини та Володимирії

Двері від ....шафи 18ст, з монастиря бенедиктинок

І останньою локацією цього святкового дня ( бо ж Благовіщення) буде музей історії релігії.

Домініканський костел отців домініканців-унікальний сакральний комплекс , велична архітектурна пам"ятка пізнього бароко з оригінальним скульптурним оздобленням, єдиний в Україні музей релігії з найбільшою колекцією тор.

Вхід до музею з дзвіниці монастиря, та розташований в приміщеннях монастиря.

Зараз тут є цікаві виставки - ілюстрації з Енеїди, рисунки Ніла Хасевича , виставки пов"язані з російсько-українською війною. Але найперше я хотіла роздивитись інтер"єр.

Надгробки сплячих рицарів 16ст.

Останки з саркофагів , які знаходились у підземеллях храму та монастиря,вивезли і перепоховали на Личаківському цвинтарі у 1831р. Це було зроблено за вказівкою австрійської влади, через небезпеку поширення епідемії холери.  У крипті залишили 5 ренесансних алебастрових надгробків сплячих рицарів.  але через сильну вологу їм загрожувало знищення, і 1869 р їх витягли з підземель , реставрували, Нині вони є окрасою храму, я побачила два.

Це була остання локація у музейному турі до Львова. Вражень багато, бо побачила багато цікавих будівель, неймовірних експонатів в музеях, та є і негативні емоції. Тут я знову повертаюсь до мого дорогого Києва, де найкращі музейні працівники, які самі завжди підказують, де ще заглянути, побачити ще якусь цікавинку, та улюбленого Національного музею ім А . Шептицького у Львові- ваші виставки, їх тематика та оформлення найнайкращі у Львові то 100 %.  І найголовніше - нам не вистачає культури поведінки та вихованості, це відлякує відвідувачів та погіршує загальні враження від музею, і це не відноситься до певної вікової категорії. Будьте люди добрішими та ввічливішими навіть у такі важкі для України часи, бо добро завжди перемагає зло.  Мандруйте, відвідуйте цікаві місця, бо пам"ятки теж "вбивають" - Феодосія, Новий Світ- того , що я побачила 15 років тому вже не існує....