Соліна, Польща ( Solina, Polska ) "Соліна, Бещадське море, круїз, канатка і гори "

Одноденний тур до Польщі з "Відвідай" на Солінське озеро. Одне з найгарніших місць в Карпатах.

Уже не в одному турі, керівники груп дуже радили мені відвідати Соліну, обгрунтовуючи тим , що там неймовірні краєвиди водосховища та панорами гір. Я відкладала, цю поїздку, бо не є фанаткою відпочинкових турів, я обожнюю краєзнавчі екскурсії, і не так далеко звідси, де йде той перший бескид, я деякий час жила -у місці, якого немає на карті. Але, як то кажуть, на все свій час. Тепер тішуся, що поїхала саме зараз, і саме в такому складі групи з нашою чарівною гідесою п Христиною. Отже тепер все по черзі.

р Сян

Локація до якої ми прямуємо, знаходиться зовсім близько від українсько-польського кордону., на давніх етнічних українських землях, де починаються гори Карпати, і тягнеться перший Бескид. Ті гори, що ми називаємо Бескиди ( колишній Старо-Самбірський р-н , С Соснівка, С Мшанець) у Польщі звуть Бєщади. Тут до виселення мешкали бойки та лемки. Людей тих немає, але залишились церкви, відреставровані, без тих "золотих бань" , які мають надзвичайно гарний вигляд. Я вже в дорозі тішилась від побаченого, бо на Лемківщині, ще не була, а села Устиянова, Лісько знайомі зі згадок в художніх альбомах чи на виставках ікон. З тих країв хоча б маємо не малу колекцію давнього іконопису у наших музеях.

Солинське озеро, або "Бещадське море" це найбільше штучне озеро Польщі, яке займає площу 22 км.кв.і має берегову лінію біля 160 км. З"явилось озеро у 1969р в результаті будівництва найвищої греблі в Польщі висотою 82і довжиною 664м на річці Сян. Озеро розташоване між схилами Бещадських гір , де в минулому, а тепер як на дні водосховища, було 6 бойківських сіл. Місце дуже мальовниче та гарне але з сумною історією про непрості часи в минулому та взаємини українсько-польського народів.

Так, як тур відпочинковий, то й не дуже багато локацій маємо для огляду. Все в одному місці, поряд, без переїздів. Сюди входить-прогулянка по дамбі водосховища, круїз на кораблику ( я відмовилась, від цієї локації, круїз триває майже годину, цікаві панорами, але з досвіду знаю, що то не моє. ) та підйом канаткою на гору Явір.

Щоб підійти до дамби, потрібно пройти через сувенірний базарчик.

Тут можна придбати як локальні продукти чи напої так і різні сувеніри переважно з дерева. Великий вибір квасу, пива , наливок від місцевих виробників та різного роду та смаку сиру. Переважно овечі та козині, з перекусу вибір не великий ( та й обмежений простір все таки) вафлі, морозиво. Ресторації та різні фаст-фуди на протилежній стороні дамби. Там більш затишно та просторо. Розрахунок переважно готівковий, саме на сувенірах , але всюди вам видають чек.

Пройтись по дамбі цікаво, її протяжність трохи більше 1 км, але коли спекотно краще мати капелюха. Тут гарні краєвиди - гори, вода, вітрильники та величезні риби зразу ж біля самісінької дамби. Як казала наша гід п Христина, а так воно й було-- де побачите купку людей на краю дамби. значить там є риба - перевірила справді так і було.

Краєвиди Солинського озера

За оглядом та замилуванням краєвидів озера, я дійшла до протилежного берега водосховища. Тут попри сувенірні магазинчики можна пройти до вулички з рестораціями та пляжу ( кому цікаве купання чи інші водні атракції ). Але перше, що я бачу це МАФи з перекусом. Зразу око бачить знайому назву "Запіканки". Колись на початку 1990-их це був мій улюблений перекус , так званий смак дитинства. Будучи в турах в Польщі я завжди хотіла їх знову посмакувати, й заодно перевірити чи такі самі, як колись, але то не потрапляла на них, то коли знаходила, то часу не було їх купувати. Отже, йду купувати запіканку. Окрім традиційної-гриби, сир, тепер є ще з багатьма додатками. Обираю, таку, як колись

Смачно, дуже, майже така, як колись, різниця на самі основі, за рахунок багету, раніше вони були на простому подовгастому шматку хліба чи батону. Тепер ситно перекусивши, треба терміново кави, бо кава ще була в ночі у Львові. Йду на пошуки якогось затишного місця з кавою.

Ресторація "Шпротка" Дуже класне та затишне місце, і з тематичним декором. Смачна кавка і приємний персонал.

Ще трохи прогуляюсь, і повертаюсь назад на дамбу.

Далі нас чекав організований на всю групу обід в місцеві ресторації. Коли людина хоче відвідати всі локації, то не завжди залишається вдосталь часу , щоб поїсти , нормально і без поспіху, тим більше . мандрівники, що були тут вже вкотре, розповідали, що в літній сезон, це дуже популярне і місце і відповідно багато відпочиваючих , як на пляжах так і по закладах. Тож це дуже добре, коли заздалегідь все замовлено, оплачено, меню обговорено, і їдеш собі та не переживаєш, що залишишся голодним. В нас на обід був огірковий суп, каркувка( свиняча шия) в соусі, кльоцки по сльонзьки, компот з ромбарбару ( ревеню) і пляцок.

Смачно пообідали, перепочили, і в нас залишається остання локація ( найсуперовіша)

Піднімаємось на гору Явір на канатці ( телегондолі) в кабінах до 8 чоловік довжиною 1540м. Це буде подорож, яка змінює перспективу виду на Солінське озеро та зачаровує краєвидами. 1540м - 8-10 хв незабутніх вражень і гарних панорам дамби та околиць з пташиного лету. Зі стації "Плаша" підіймаємось на стацію "Явір"

Щоб потрапити в телегондолу потрібно пройти через такий міні-інтерактивний музей про водосховище.

Поїхали.... Світлини виходять не дуже, бо затемнені вікна , але за то, комфортно в сонячну погоду.

Гірська стація "Явір". На 0 поверсі окрім оглядової тераси є плац з розою вітрів, "Бєщадська фурія" ( типу родельбан) , розважальний парк "Таємнича Соліна "- магічний світ бєсув і чадув з бєщадських легенд., та корчма Явір.

Ще тут за окрему оплату можна підійнятись на 10 поверх- на самий щит оглядової вежі , подивитись у бінокль, чи постояти на скляні площадці.

на самому щиті вежі є маленьке кафе, де можна випити замороженої кави.

Панорами казкові, перехоплює подих, сюди однозначно вартує потрапити. Наш екскурсійний виїзд добігає кінця пора вертатись до дому.

Це був мій 16 тур разом з "Відвідай" з чарівною гідесою п Христиною та класною групою.

Емоції, неймовірні враження, чудове спілкування = казковий день. І традиційно ( еге ж, без цього ніяк ) сувеніри на згадку про подорож і трохи локальних смаколиків.