Судак, Крим

 Відвідання Генуезької фортеці, побудованої генуезцями з 1371 по 1460 рр  в Судаку завжди було цікавим для людей з різними вподобаннями. Кому цікава історія, художникам- бо неймовірні краєвиди, і просто поціновувачам кримських красот та старовини.  Фортеця побудована на стародавньому кораловому рифі на Кріпосні горі. 

Вперше я потрапила сюди під час свого першого кримського літа, під час екскурсії у Новий Світ. Ми зупинились біля підніжжя гори і просто помилувались видом на фортецю.  Повернутись сюди знову , щоб оглянути з середини, така була мрія, яка здійснилась в останнє мирне кримське літо. 

Про Судацьку фортецю та її величезну історію можна розповідати безкінечно, багато цікавої інформації є в книгах та в інтернеті.

Починаючи від подвійної брамової вежі стіна піднімається в гору над кручею.  Частини стіни збереглися не погано, були і реконструйовані з доволі просторими оглядовими площадками, де відкривались гарні краєвиди на море та сам Судак. 

Консульська вежа

Вид на Судацьку бухту з вікна консульського замку.

Вежа Якобо Торселло , або вежа Джакомо ( 1385р )

Перші фортифікації  на місці середньовічної Сугдеї ,були побудовані ще римлянами. У 13 ст  Сугдея стає центром венеціанської колонії , але поступово генуезці витіснили своїх суперників з Криму.  У 1365 р вони захопили Солдайю ( генуезька назва Судака) 

" Храм 5 конфесій" . Ця споруда настільки самобутня , що навіть немає загальноприйнятної назви.  В науковій літературі її називають і " храм з аркадою", і " мечеть", і " каплиця" , і просто купольна споруда фортеці.  Найближчі аналоги цієї будівлі знаходяться у Сх Туреччині. , на території колишніх сельджутських султанатів. . Будівля належить до 14 ст. , і самого початку будувалась, як мечеть, потім кому тільки не належала, але завжди була храмом. З 1926 по 2014, (далі окупація, і не відомо, що з експонатами) тут був музей.

 

Про цю будівлю докладно описав Олекса Гайворонський у книзі "Країна Крим"

Панорама на Новий Світ, ще одне чудо природи, але на жаль там на нині,багато втрачено ( знищено окупантами)

З мандрівних щоденників відомо, що фортеця в Судаку зберігалась в доволі непоганому стані до кінця 1700-их, аж поки не прийшли росіяни, які на теренах фортеці поробили казарми, і перерили її вздовж і впоперек в пошуках скарбів.

Ця оглядова бесідка була на пагорбі , за фортецею, від неї стрімка стежка вела в низ до пляжів та набережної. На пляжах чорний вулканічний пісок, і море людей. Сама набережна не зацікавила нас, бо багато виходів до моря, було загороджено, як власність пансіонатів, у Феодосії було набагато гарніше та просторніше.  Але відвідини фортеці нас дуже потішили.  Тепер ті спогади з радістю, що встигли і з смутком, що не побачили, особливо Херсонес, бо зараз уже все не те. 

 Але емоції та враження залишуться в пам"яті на завжди.