Тухолька, Матків, Бориня, Ісаї, Ясениця-Замкова, Львівська обл. "Духовна корона-10 бойківських церков " част. 2

 Половина туру, а це 5 дуже гарних та старовинних храмів вже оглянуто, попереду ще 5. мандруємо далі, підіймаємось все вище в гори.

"Духовна корона-10 бойківських церков " частина 2.

                                              село Тухолька , Сколівщина.

Село розташоване в долині річки Бринівка, в межах Східних Бескидів. Кожен хто мандрує на . чи з Закарпаття проїзджає його, бачить на горбочку нову церкву, а цю, старовинну. можливо здалеку, видно бані, бо знаходиться вона неподалік від стародавнього шляху на Закарпаття , який ще до 1980-х рр залишався головним маршрутом через старий Верецький перевал.. Церква Успіння Пресвятої Богородиці 1858 р височіє у серці мальовничого бойківського села.

Цей храм є чудовим зразком бойківської сакральної дерев"яної архітектури.

Церква славиться своєю красотою не тільки в архітектурному плані , а й в оздобленні в середині храму.

Дзвіниця закладена в 1862р. Має 2 яруси та квадратну форму , завершену восьмибічним шатром з ліхтарем та маківкою - елементами, які додають їй неповторності.

Це унікальна церква, її колись хотіли перевезти у Шевченківський Гай, але громада втрутилася, й не дозволила. Бойки-сильні люди, вільні люди. Вартує відвідин, щоб торкнутися до історії, яка живе в кожному камені та кожному брусі цього святого місця, якби вона могла говорити. то розповіла б, скільки бачила історичних подій неподалік себе. 

Перед дзвіницею є три старовинні пам"ятники, на одному з них є табличка, яку ще можна прочитати. " В рочницю заложення читальні заведения брацтва св тайн та запровадження загальной тверезости в день св Миколая 1895р памятник сей поставили з вдячности ку  Богу, члени сих товариств.

На протилежному пагорбі в селі височіє нова сучасна церква.

Старі хати, Карпати, весняна небесна блакить, краєвиди зачаровують...

Далі 7 локація            Матків.,. Турківщина 

На межі Львівщини із Закарпаттям в долині річки Стрий розкинулось село Матків. цей неповторний бойківський край розташований у гірському пасмі Бескидів. 

На невисокому пагорбі в центральній частині села Матків у 1838 р майстри Іван Мельникович  та Василь Іваникович ,( їхні імена залишені на одвірку дверей.) збудували церкву  Собору Пресвятої Богородиці.

Храм вражає досконалістю форм , гармонією з природним середовищем, вишуканими пропорціями та будівничою майстерністю

Будівничі звели тризрубну, триверху церкву з квадратною у плані навою і прилеглими до неї рівновеликим прямокутним бабинцем і вівтарем. У 1939р були проведені потужні ремонтні роботи, але храм зберіг свою основу як твір архітектурного мистецтва. Тоді церкву підняли на бетонний підмурок, щоб знизу не потрапляла волога, прибудували бокове приміщення до вівтаря, замінили гонтове покриття дахів на бляшане.

Існує легенда , а може й правда, пов"язана з появою церкви в седі, цікава, раджу прочитати, є у вільному доступі в інтернеті.У 2013 р церква внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Унікальні двері церкви зроблені з двох дощок.

Автентична краса храму - різьблений іконостас

Бічні вівтарі зі зворушливими написами, стінопис 19 століття.

В церковний ансамбль також входить дзвіниця . Дерев"яна, триярусна, квадратна в плані, побудована 1924р майстром Михайлом Векличем.

Довколишні панорами бойківської Верховини, панорами села, вдалось ( завдяки одній пані, дякую, що показали ) сфотографувати стару хатку німецьких колоністів. так їх було тут чимало., вона й зараз виділяється серед інших бойківських хат(  з чорним дахом, голубі стіни )

До наступної , уже 8 локації, дорога пролягає через національний природний парк "Бойківщина", краєвиди зачаровують, не можливо натішитись побаченим, роблю трохи світлин з автобуса, для себе, на згадку...

8 локація ---- Бориня, Турківщина

Це бойківське селище , зберігає в собі справжній архітектурний шедевр.. Мурована церква Зіслання Святого Духа 1912р. Ця церква була єдиною мурованою, бо решта усі 9 дерев"яні в нашому турі.

. Храм зведено в унікальному романсько-візантійському стилі , побудований за проєктом архітектора Олександра Лушпинського. , який був одним з найвідоміших митців свого часу. 

Цей архітектор працював над проєктами багатьох знакових будівель Львова, та суттєво вплинув на пошук українського стилю в архітектурі. 

Внутрішнє оздоблення церкви теж дуже гарне та ніжне, скажу так--то треба бачити, бо ніякі слова не передадуть тих вражень, чого вартий іконостас. Він був створений ще одним талановитим українцем Осипом Куриласом . Іконостас виглядає, як мереживний, здалеку здається, що це справжні рушнички, бантики, підходиш ближче, і розумієш, що все це вирізьблено.

Дзвіниця

Краса як в храмі , так і навколо, гарне поєднання і давнього пам"ятника і сучасних скульптур.

Прощаємось з Боринею, безмежно рада була її бачити---через 23 роки, як поїхала з тутешніх країв, і мандруємо далі, бо вже вечоріє, а в нас ще 2 об"єкти для огляду.

Вдалині уже Бєщади, трохи ближче ріка Сян.

9 локація в турі ----село Ісаї, Турківщина.

Село розташоване на берегах річки Стрий, за 14 км від Турки.  Назва села походить від настоятеля ( священника) та талановитого лікаря  Ісая Дудзинського.Тут неймовірно чисте гірське повітря та вічнозелені карпатські смерекові ліси.

Одна з найдавніших, та найгарніших ( але для мене вони всі прекрасні) дерев"яних  бойківських храмів- церква св Михайла 1663р. з дзвіницею 1722р. 

Церква стоїть на горбочку, в центрі села. Це тридільний та триверхий храм, з трьома величними цибулястими банями. Побудував святиню майстер Ілля Пантелимон.

Дзвіниця чотириярусна , колись, як і в більшості карпатських церковних ансамблів, вона була надбрамною, та донині зачаровує своїми арковими галереями.

 Всередині церкви триває реставрація, залишився іконостас ще не завершеним, решта майже зроблена, розписи збереглися, тільки дуже були в кіптяві , за словами настоятеля церкви, мають надію завершити роботи до Михайла, вірю, що їм це вдасться. 

Побачити первісну красу того храму варте й далекої дороги, бо враження не передати, лише вхідні двері які чудесні. бачу такі вперше...

Біля старовинного храму є новітня церква,яку почали зводити у 1928 р за проєктом Євгена Нагірного, але там були свої різні моменти, тож завершили її у 1938р.  Коротко сказати, то у вікіпедії в переліку доробку Євгена Нагірного( сина відомого митця Василя Нагірного) не вказано церкви в Ісаї.

Пам"ятник та капличка  на церковному подвір"ї 

Спускаємось з гори, на якій стоїть церква, і вирушаємо до останньої 10 локації.

                                  Ясениця-Замкова, Старосамбірщина.

Досить велике село на межі Старосамбірщини та Турківщини.  перша згадка датується 1539р. Походження першого слова в  назві села йде від річки Ясеничанка ( або Ясениця) притоки Дністра.  Зразу при дорозі на горбочку стоїть церква 1903 р. побудована в неоукраїнському стилі  за проєктом Василя Нагірного -архітектора українських церков , на місці старої дерев"яної бойківської церкви.

Оригінальні вікна  ( стоять самотньо у дзвіниці) замінено на сучасні-пластикові

Але нашою основною локацією для огляду була дзвіниця церкви св Михайла 1730р. Кажуть, що вона сюди була перенесена з с Ісаї ( Турківщина).

Це вражаюча споруда, що зберегла свою автентичність та красу, заввишки 14м, має 3 яруси, кожен вужчий за попередній.. Побудована без жодного металевого кріплення , що додає ще більшої унікальності та історичної цінності.. Перший ярус колись слугував брамою, згодом перетворився на комору для церковних предметів та меду . на 2 поверсі каплиця , де вміщалося на Службу Божу  все село . Збережена гонтова покрівля, це вже надзвичайна рідкість. Тепер у дзвіниці музей, де можна побачити як і знаряддя праці, побуту бойків, та старовинні ікони та хоругви.

Церковне подвір"я з панорамою на гори

Пам"ятний знак біля церкви, та могила пароха  о Добрянського ( 1944 р )на місцевому цвинтарі ( зразу ж за церквою)

Дуже раджу відвідати Ясеницю Замкову, церква зразу при автошляху на Розлуч, відвідини цього святого місця займуть декілька хвилин, але вражень та спогадів на все життя.  Бо тут гармонійно поєдналися неймовірна історія, автентична культура та природня краса гір.

Навпроти церкви в долині залізнична станція з вокзалом побудованим за бабці Австрії ( так любить казати один шанований краєзнавець)

Вечоріло, вся група була в неймовірному захваті та з величезними враженнями від побаченого, багато з нас не вірили, що встигнемо оглянути всі 10 !!! церков, що всюди потрапимо всередину, та без поспіху докладно все оглянемо та послухаємо багато цікавих історій. 

Дуже дякую усій команді туристичної агенції "Відвідай" за проведення та організацію неперевершеного та духовного туру, керівнику групи пані Олені, улюбленому краєзнавцю усіх відвідайців П Миколі Майданському, краєзнавцям у Моршині Б Сидораку, та у Маткові, священникам у Стрілкові, Тухольці, та в Ісаях, та місцевим жителям , які надзвичайно швидко відчиняли нам усі двері, щоб ми могли усе побачити, величезна вдячність громадам з усіх локацій, що підтримують, дбають, бережуть нашу історію, по можливості навіть реставрують, за усі заквітчані та охайні церковні подвір"я.  Завдяки таким небайдужим і тримається наша держава. 

Мандруйте,  один не марно прожитий день, дасть вам емоцій та вражень на тижні, а згадок про побачене на все життя.