Підгірці Львівська обл

 У Підгірцях на Львівщині є два казкових шедеври, дві архітектурні пам"ятки. На них їдуть подивитись туристи з усього світу( в моїй групі були туристи з США та Австралії) тож кажу правду. Костел у дуже гарному стані

А замок ще чекає свого світлого дня. Дуже вболіваю за нього, бо попри свій жалюгідний стан він не втратив шарму та вишуканості, і багатства 

Костел св. Йосифа (1763),

Мільйон раз бачила його фото, читала про нього, але коли побачила його вживу, то не те,"що дух перехопило,", тут скоріше "мову відняло" від побаченого. Ця велична споруда ще набагато красивіша ніж думала.

 Костел відреставрований,

 але всередину не потрапили, було зачинено, та через скляні двері вдалось розгледіти внутрішнє оформлення ( казково 😍), 

доглянута територія навколо, надзвичайно затишно.

На  фото вид на костел від палацу, на жаль ближче такого гарного кадру не буде, бо на площадці перед костелом кафе та сувенірний міні базар. На фоні таких пам"яток це все виглядає якось недоречно та вульгарно.

Тепер серед моїх най-най ❤️❤️костелів це Микулинці та Підгірці. Обидва чарівні ззовні і так само в середині.

Замок споруджено протягом 1635-1640 рр на місці старого.

Впродовж віків його відвідало чимало відомих осіб, зокрема й монархи- польські королі Владислав 4, і Ян Собєський, австрійський цісар Франц-Йосиф, російський цар Петро 1, німецький кайзер Вільгельм.

Розкіш внутрішнього оздоблення замку в поєднанні з його витонченою архітектурою та навколишньою природою  справляли на відвідувачів неповторні враження.

Хоча зараз замок перебуває в важкому, а подекуди й критичному стані все одно виглядає казково

Хочеться все роздивитись, запам"ятати. Ліпнина то окрема любов

В середині є виставки сучасних митців , але мені більш цікавими були мармурові портали -обрамлення дверей та камінів.

Вони єдині дожили до нинішніх днів. Чорні та сірі , великі, зайшовши в залу то зразу акцентуєш свою увагу на них. Довкола палацу багато зелені, але не такої доглянутої, якби хотілось.  Ще недалеко від палацу є заїжджий двір 18ст.

Зараз будівля пустує, а могла б там бути непогана ресторація, сувенірні крамнички, місця вистачило б на всіх, але виглядало б гарно та естетично, а не як зараз .

Вартує присвятити візиту в Підгірці  день свого життя, щоб побачити казку , в якої дуже б хотілось , щоб був щасливий кінець старої історії та нове відреставроване життя.