Добрівляни, Стрілків, Моршин, Лисовичі, Сколе, Львівська обл. "Духовна корона-10 бойківських церков " част. 1

 Новий ексклюзивний тур від улюбленої турагенції  "Духовна корона-10 бойківських церков" з керівником групи чуйною, надприємною  пані Оленою, та неймовірною людиною, краєзнавцем, якого ніколи не набридне слухати, бо стільки цінної інформації вам не розкаже ніколи ніхто більше. патріотом, з безмежною любов"ю до свого краю п Миколою Майданським.

Це був унікальний тур одного дня в якому я встигла побачити 10 казкових дерев"яних церков, а це 10 пам"яток, серед них є такі, що належать до світової спадщини ЮНЕСКО. І не тільки помилуватись виглядом ззовні, а й відвідати, помолитись у кожні з них, поспілкуватись та послухати розповіді священників про церкву, як підтримують, бережуть, та трохи реставрують. Були моменти коли були майже впевнені, що ми не потрапимо в середину храму, і тут вже стежкою біжить людина з ключами і швидко відкриває двері до храму, або сам священник вже йшов назустріч до нас. Не було жодного моменту, щоб шукали, телефонували, для того щоб відкрити церкву. Це говорить про дуже детально підготовлений тур від "Відвідай" і людяність, щирість та відкритість наших людей. Отже все по черзі, світлин буде багато, опису не дуже , бо кожен зацікавлений може знайти багато інформації в інтернеті.

Моя мандрівка розпочалась зі Львова, і ....о Боже,.. сакури...

Першою локацією туру є село Добрівляни ( Стрийщина), там ми спочатку побачили нову церкву, недалеко старий хрест, які колись ставили в селах до різних пам"ятних дат, на роздоріжжях, межах села.

Старих хаток, в цьому турі ми бачили дуже багато, і різних, деякі вдалося сфотографувати.

І попри такі охайні будиночки ми підійшли до нашої першої локації. 

Церква Воздвиження Чесного Хреста 1738р.

Церква належить до рідкісного архаїчного типу безверхих двозубих храмів. Та є пам"яткою архітектури національного значення.

Поява тут такої унікальної церкви має свою історію.  В цій частині села Кривуля, де нині стоїть храм, жила самотня польська пані, яка й збудувала своїм коштом у затишному місці біля лісу невеличку церкву у 1629 р. , і заповіла себе поховати біля неї. У 1731 р родина цієї ж пані добудовує церкву, і її захоронення знаходиться уже в церкві, а церква стоїть і до нині.

На краях дахів церкви навіть ринви для стоку води дерев"яні, та на дерев"яних кріпленнях.

На церковному дворі є хрест 1899р  -справжній витвір кам"яного мистецтва , з резервуаром для освячення води.

Дзвіниця теж ровесниця храму. Каркасна, мініатюрного розміру.

За храмом старий цвинтар, старі надгробки, це справжні шедеври кам"яного мистецтва, і в кожному районі, чи то етнічному регіоні, а навіть буває уже в сусідньому селі, вже зовсім інші. Тож оминути таке не можливо.

Всередині храму зберігаються рідкісні старовинні ікони, предмети церковного вжитку, хоругви. 

Сповнені вражень від першої локації, ми мандруємо далі.

                                                       Стрілків (Стрийщина )

Колись тут на пагорбі серед боліт була фортеця, її захисників називали стрілками, звідси і походить назва села.. Наша 2 локація -церква св Миколая 1650р архітектурна пам"ятка національного значення. Церква знаходиться на височенькому пагорбі, у підніжжі є старий пам"ятний хрест, та  дуже гарне місце для водосвяття. з джерелом, купіллю, 

Це унікальна тризрубна бойківська церква, в затишному подвір"ї серед старовинних буків та ясенів.

В бабинці є мила фігура св Миколая, у скляній вітрині. Фігура давня, дехто був розчарований, невмілою "реставрацією" але скажу так--- справжніх реставраторів в Україні дуже мало, тим більше зараз коли частина з них боронить нашу державу, ще менше коштів у громад, бо на достойну реставрацію, потрібні великі кошти, і в селах, люди не маючи змоги, можливості , відновлювали самі, своїми силами, і найчастіше такі витвори мистецтва потрапляли в руки простих художників, так само було у моєму селі, повитягували зі сховків і приносили до мого діда, щоб десь підмалював, "підправив", щоб не встид було почіпити той образ в церкві. Як є так є. Я безмежно вдячна і низько вклоняюсь перед такими громадами, які відстояли свої храми, не дали знищити, зруйнувати, а зберегли для нас і ще багатьох поколінь. Чи не дивовижно, як у храмі який має декілька століть і далі лунає молитва за свою землю, за народ, за Україну.

Сакральна архітектура ззовні, сакральне мистецтво всередині. Дивишся і не можеш надивитись. Настоятель храму, мріє, і дай Боже, щоб йому все вдалося, відреставрувати ікони, бо під тими образами, що зараз, можливо є на багато давніші. 

Царські Врата, унікальні, старовинні --шедевр

Стовпова дзвіниця 19ст, , обшита вертикальною шалівкою. Малий простір між дахом і шалівкою нагадує бійниці. 

І пару світлин по дорозі від церкви до автобуса.

Кавова зупинка в околиці Стрия, та вирушаємо далі. Попереду - 3 локація 

                                              Моршин
Єдиною з 10 церков, які я мала побачити в турі, була церква в Моршині, про яку я чула і трішки щось знала. 

Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1825 р. побудована стараннями о. К. Баньковського та коштом дідича Карла фон Зайфа.

Пам"ятка належить до оригінальних сакральних споруд галицького типу. Церква тризрубна, триверха. У 1982р совєти вивезли церковне майно, у 1991р частину речей повернули, але найцінніші з них -втрачені...

У церкві знаходиться музей Ікон Пресвятої Богородиці.

20 травня 2003 зайнялася стара дзвіниця, у 2009 її рештки розібрали . Зараз її відновлено із збереженням характерного вигляду. У дзвіниці є музей .

Дізнатись про історію храму та міста можна в просвітницькому центрі "Софія", який розташований біля самої дзвіниці.

У травні 2018 майстри з Труханова звели церковну браму

Пам"ятник родини дідича Карла фон Зайфа (фундатора церкви) 

Поряд зі старою церквою в середині 1990-их побудовано нову церкву.

Завершуємо огляд церкви в Моршині, їдемо на 4 локацію

                                          Лисовичі ( Стрийщина )

Підкарпатське село біля Моршина має дуже цікаву перлинку -церква Богоявлення Господнього1712р ( в моєму рідному селі на Сокальщині, теж була дерев"яна церква з цього року )

Церква тризрубна і триверха. 

В часи першої світової. село було майже знищене, церква чи не єдина, яка вистояла до наших днів.. Церква зачаровує своїм охайним виглядом, старенька але чепурненька.

А то, що покрита гонтом, додає довершеності та 100 відсоткової аутентичності.  Церква має ще один цікавий елемент, на одвірках вхідних дверей, колись добре було видно зображення св Юрія Змієборця.

Церква вважається одним з найстаріших діючих храмів та однією з найвідоміших у західній частині України. Всередині храму переважають блакитні відтінки

Дзвіниця теж приблизно тих років побудови, що і церква.

Пам"ятний знак на церковному подвір"ї

У цьому ж дворі побудовано сучасну церкву, але давня дерев"яна теж живе, і в ній лунає молитва.

Хатина неподалік

Мандруємо далі, по маршруту у нас 5 локація.

                                 Сколе.

Тут вже мальовничі Карпати, весна, і гори, які щойно пробуджуються зі сну. Серед всіх тих мальовничих пейзажів, що куди не повернути голову всюди гори і небесна блакить, знаходиться на бічні вуличці , один  із найстаріших храмів  України -церква святого Великомученика  Пантелеймона 1597р .

Церква має 3 зруби і триверхи, що надає їй характерний бойківський вигляд.

Внутрішнє оздоблення також заслуговує уваги, старовинні ікони, давній іконостас.

Сьогодні церква оточена затишним двориком , де ще біля церкви стоїть дзвіниця , старовинна 1760р, двоярусна.  Вхід на церковне подвір"я через дзвіницю, так було колись як на Галичині в гірських районах, так і на Буковині.

Пам"ятний знак, напис ще можна прочитати.

" На Славу Божу той Образ поставив Іван Пороховник за померших 1929р "

Дуже тут мило та затишно, ще роблю пару світлин будівель що недалеко від церкви, і гори, гори, моя Бойківщина.

Сколе варто відвідати, але в окремій мандрівці, щоб посмакувати смачної бойківської кухні, порозглядати старі вілли, не багато, але є, і панорами гір.  Відвідано 5 церков, а це вже середина нашого туру.

 Емоції переповнюють, враження ,їх стільки, здається вже в саме серце не можна помістити, але мандрівка триває. Попереду ще дуже багато всього цікавого та неймовірного.

Далі буде