Весняний сонячний день, якраз вдала пора для мандрівок. Вінничина, етнографічне Поділля ,тут я мало де була, а цікавих локацій величезна кількість. Сьогодні - Браїлів. Це давнє містечко, яке було сотенним Брацлавського полку. Тож і збереглося трохи цікавих пам"яток.. Окрасою Браїлова є палац з величезним парком.
Палац фон Мекків 1868р. Його побудував залізничний підприємець Карл фон Мекк. ( інженер залізниці Жмеринка-Одеса). Палац у стилі класицизму.
Хоча уже з деякими перебудовами, але знаходиться ще в доброму стані.
Дружина власника палацу-Надія Філаретівна фон Мекк , відома своєю загадковою дружбою з Петром Чайковським. Вони ніколи не зустрічалися, спілкувались лише за допомогою листування. В декоративні вежі палацу був її кабінет, а в час відсутності Надії фон Мекк, тут творив Петро Чайковський. З вікон кабінету відкривався чудовий вид, який надихав композитора.
В палацовому парку ( доволі велика територія, але не дуже охайна ) був каскад з трьох штучних озер , через які перекинуто містки, з них зберігся лише один, і той уже в поганенькому стані.
У палацові вежі знаходиться музей. Експозиція присвячена взаєминам композитора , який не є вже таким російським, бо предки Чайки з Полтавщини, та його друга і меценатки Надії фон Мекк.. В Браїлові Чайковський був 5 разів. . Тут були створені відомі твори, як "Орлеанська діва" ,написано 14 романсів.. Експозицію музею розпочинає "Кімната ліхтарик" -робочий кабінет фон Мекк і Чайковського., який висвітлює віхи життя композитора.
Серед найцікавіших експонатів -особисті речі Надії Філаретівни, що були передані до музею її правнучкою Т. Себенцовою. , прижиттєві видання творів Чайковського.
Тут знаходиться унікальна колекція нотних видань 19 ст.
Пройшовши мостом через річку Рів, можна побачити неймовірні краєвиди
Помилуватись панорамами ще двох цікавих локацій в містечку.
У 1744 р Францішек Селезій Потоцький будує костел з монастирем тринітаріїв. Костел св Трійці у стилі бароко освячено в 1783році. Святиня славилася своїми розписами, які виконав в кінці 18 ст монах-художник Йосип Прахтль. У 1787 р польський король Август Понятовський спеціально відвідує Браїлів , щоб їх оглянути. Після польського повстання у 1831р російська влада перетворює кляштор на православний монастир , починається перебудова. На дзвіниці з"являється кокошник, будуються ворота в стилі московського барокко,
Від давньої архітектури не залишається й сліду. В 1989 р святиню передають в користування російські церкві, і це є найтрагічніший момент, бо всі ті розписи, які витримали такі трагедії, як світові війни, розписи якими захоплювались королі, на початку 90-их знищує московська церква, окупація святині російською православною церквою триває й до нині.....
Католики коли у них відібрали святиню, вирішують будувати новий костел, на місці де колись стояв замок. Від замку залишились хіба підземелля.
Троїцький костел 1878 р
Фігури 4 апостолів
По дорозі від монастиря до костелу, натрапила на старий купецький будинок, такі ж самі я бачила на Луганщині.
Мандрівка Браїловом підходить до завершення, але подорож триває, наступною локацією є Вінниця.
Літочислення Вінниці ведеться з 1363року. У 1565 р місто стає повітовим центром Брацлавського воєводства. До найстаріших пам"яток належить фортеця "Мури", вірніше її залишки. Це був комплекс 1617 року середньовічних фортифікаційних споруд кляшторів домініканів, єзуїтів та капуцинів.
Окрасою міста є колишній костел , збудований у 1779р на кошти М. Грохольського. Зараз головний собор ПЦУ.
Зовсім поряд костел єзуїтів 1610-1617 років побудови
Через дорогу, кляштор капуцинів 1760р.
Ще однією візитівкою-символом міста, є водонапірна вежа.1912р. побудована за проектом Г. Артинова
У Вінниці є багатенько цікавих старовинних будинків, в доброму стані, та не обвішані рекламними вивісками.
Готель "Савой" 1913р, чомусь мені трішки нагадує будинок Берлянта в Проскурові, який на жаль втрачений.
В парках, біля ресторацій можна зустріти цікаві фігурки.
По місту курсують симпатичні блакитні трамваї швейцарського походження.
Якщо спуститись трохи нижче від центру через міст річки Південний Буг потрапляємо на іншу частину міста
Там теж можна побачити багато цікавого. Але залишу для наступної екскурсії. Як для першого разу у Вінниці оглядової екскурсії центральною частиною міста для мене було достатньо Місто гарне, охайне, старовинні будівлі гарно виглядають, але я чогось очікувала трішки більших вражень. Може цього шику, інтелігентності як в Чернівцях чи Тернополі, тут його не відчуваєш якось так все скупо, без прикрас. Панування чужих імперій, яких вже понад 100 років не існує, все ж зробили своє. Але безперечно в якому стані не знаходились наші архітектурні чи природні пам"ятки чи то в ідеальному, чи самі руїни, ми маємо бачити і знати свою історію. Я дякую пані Наталі, що проводить цікаві екскурсії по Поділлі, і не тільки., бо завдяки таким турам вкотре переконуюсь, що ми маємо чим і ким пишатися.
І на завершення, уже традиційно мої сувенірні пам"ятки.
Подорожуйте, воно того варте...
Коментарі
Дописати коментар